Жоден рейтинг найкращих християнських авторів не буде повним без імені автора знаменитих “Хронік Нарнії”, британця Клайва Стейплза Люїса. Спершу атеїст, до християнства він навернувся у 33 роки – і став відомим на весь світ богословом та письменником. Його вважають одним із найкращих оборонців християнської віри свого часу.

Уперше збірка радіобесід “Просто християнство” була опублікована під час Другої світової війни. Вона відразу посіла гідне місце у світовій класиці християнської апологетики. Автор, відомий на весь світ богослов і письменник К.С. Люїс, роздумує над складними питаннями віри і життя, поєднуючи притаманну йому глибину змісту і легкість форми.

Часом ми не віримо, що зло й справді існує у світі. Натомість воно настільки витончене, що деколи його просто не помічаємо. Спокуси й пастки нечистого чекають нас будь-де. І не зауважуємо, як в них потрапляємо.
Відомий в усьому світі християнський письменник Клайв Стейплз Люїс, автор “Хронік Нарнії”, прагне показати механізм дії зла у світі. Форма, яку обрав автор – листи-повчання старого, досвідченого диявола (Крутеня) до молодого бісика про те, як спокушати людей.

Книжка Клайва Стейплза Люїса «Чотири любови» була вперше опублікована у 1960 році. У цій книжці Люїс досліджує різні типи любові, які переживає людина, звертаючись як до класичної філософії, так і до християнської теології. Люїс розповідає про жертовну, безкорисливу любов, яку вважає абсолютно чистою і досконалою. Також розглядає форму дружньої любові, яка виникає між людьми, що поділяють спільні інтереси чи погляди. Вона не пов’язана пристрастю, але глибока і духовна. Третя форма – це родинна любов. Природна прихильність, наприклад, між батьками і дітьми. Це одна з найбільш стійких форм любові, бо ґрунтується на зв’язку і звичці. Четверта форма любові – романтична. Це любов між закоханими, заснована на пристрасті. Люїс попереджає, що вона може перетворитись на ідола. У правильному контексті — прекрасна і потужна форма любові. Книжка Люїса допоможе читачеві віднайти баланс мій усіма формами любові, а саме між природними людськими почуттями і духовним покликанням.

Ця невелика, на перший погляд, книжка — глибокий текст Клайва Стейплза Люїса, який змусить читача замислитися над тим, ким є людина. Про цей твір багато говорять і недаремно він знаходиться на сьомому місці у рейтингу “100 найкращих документальних книг ХХ століття” від американського журналу National Review.

У книзі “Кінець людини” автор ділиться своїми філософсько-моральними роздумами про роль природного закону. Він пише про те, що втрачаючи моральний компас та віру в об’єктивну правду, людство губить себе. Люїс прагне переконати свою аудиторію у важливості та актуальності універсальних цінностей, таких як мужність і честь у сучасному йому суспільстві.

Глибокі та фундаментальні думки цієї позачасової класики є особливо актуальними і надважливими сьогодні, у час, коли людство опинилося в полоні постправди. Цим твором автор підкреслює важливість цінностей та моралі, якими не можна нехтувати, якщо ми хочемо залишатися людьми.

Цю книжку К. С. Люїс, знаменитий письменник, учений і мислитель, написав після смерти своєї коханої дружини, з якою йому судилося прожити лише 4 роки. Як апологет християнства, Люїс раніше писав про втрати і страждання, але одна річ – теоретично міркувати, і зовсім інша – переживати самому. Люїс ділиться тим, як він переживає свою скорботу, які питання ставить Богові й до яких висновків доходить.

Це глибокі й відверті роздуми (а іноді – й волання) про страждання й біль, радість і любов, смерть і життя після смерти, релігію та Бога.

К. С. Люїс, один із найвідоміших християнських авторів і мислителів минулого століття, розглядає універсальне питання, яке завжди турбувало людину: «Якщо Бог добрий і всемогутній, чому Він дозволяє своїм створінням страждати від болю?». Автор, завдяки характерному для нього багатству співчуття та глибокій проникливості, дає відповідь на це важливе запитання та ділиться своєю надією та мудрістю, щоб допомогти зцілити світ, який жадає справжнього розуміння людської природи.

Книга відомого англійського письменника-мораліста, викладача Оксфордського коледжу, кембриджського професора, одного з «Інклінґів» (гуртка, до якого, крім К. С. Люїса, входили Дж. Р. Р. Толкієн, автор «Володаря перснів», та Ч. Вільямс, що здобув відомість своїми містико-фантастичними романами і поемами про часи короля Артура), торкається різних аспектів наших уявлень про те, що буде з нами «там», по той бік життя. Автор ділиться з читачем своїми міркуваннями: для тих, хто, живучи на землі, віддає перевагу земному, земля стає частиною пекла, а для тих, хто іще на землі вибирає небесне, земне буття стає частиною неба.

Книга безумовно зацікавить шанувальників творчости Клайва Стейплза Люїса, а також усіх, хто прагне відкрити для себе духовне значення звичайних щоденних подій.