“Ісус підвівся, стоячи в човні. Вітер завивав дедалі більше. Хвилі були небачено величезними. Вода в човні прибувала швидше, ніж учні встигали її вичерпувати… Човен почав тонути! Однак Ісус зробив дещо неймовірне…” Дізнайся про те, Ким насправді є Ісус з історії, що проголошує істину!

Колись давно, так давно, що й уявити складно, Бог пообіцяв людям, що дасть їм нового Царя. І Він не буде звичайним собі царем, до яких ми звикли в книжках та мультиках. Він має бути абсолютно інакшим. Він стане НОВИМ ЦАРЕМ, ЦАРЕМ-СПАСИТЕЛЕМ, ВІЧНИМ ЦАРЕМ! Разом із Марією, невеличким гуртом пастухів, кількома мудрецями і з багатьма-багатьма янголами дізнайся про те, як Бог дотримався Своєї різдвяної обіцянки.

ОТКУДА МЫ ЗНАЕМ О ДРУГЕ, КОТОРЫЙ ПРОЩАЕТ?

Четыре Евангелия – от Матфея, Марка, Луки и Иоанна – рассказывают нам о замечательной дружбе Петра и Иисуса. Позже Иисус был заключен под стражу, а Пётр три раза притворился, будто не знает Его (Луки 22:60–62). Затем Иисус был распят на кресте, и казалось, что всему пришёл конец. Но Иисус не остался мёртвым (Луки 24:6)!

В последней главе Евангелия от Иоанна говорится о том, как Иисус нашёл Петра, чтобы простить его (Иоанна 21:1–19). Иисус трижды спросил Петра: «Любишь ли ты Меня?» И три раза Пётр ответил Ему: «Да, Господи, Ты знаешь, что я люблю Тебя».

Так Пётр стал ловцом людей, который сам обрёл прощение. С того времени Пётр рассказывал другим людям об Иисусе и о том, как они также могут быть прощены – не один раз и не два, а множество раз (Деяния 2:38; 10:43). И потом Пётр даже написал для нас некоторые из книг Библии, чтобы и мы могли услышать его рассказ о Друге, Который прощает (1 Петра 1:16–21; 3:18).

ЗВІДКИ ДІЗНАТИСЯ ПРО ДРУГА, ЯКИЙ ПРОЩАЄ?

Чотири Євангелії — від Матвія, Марка, Луки та Івана — усі розповідають про захопливу дружбу Петра з Ісусом. Однак коли Ісуса заарештували, Петро тричі вдавав, що навіть не знає Його (Луки 22:54–62). Потім Ісуса вбили на хресті, і, здавалося, усьому настав кінець. Проте Ісус воскрес (Луки 24:6)!

Останній розділ у Євангелії від Івана розповідає нам, що Ісус знайшов Петра, щоб пробачити йому (Івана 21:1–19). Ісус тричі запитав: «Чи любиш ти Мене?» Петро тричі відповів: «Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе».

Так Петро став ловцем людей, якого простили. Відтоді Петро розповідав іншим про Ісуса й про те, як і вони можуть отримати прощення — знову, знову і знову (Дії 2:38; 10:43). Петро навіть написав для нас частинку з Біблії, щоб і ми почули, як він розповідає про Друга, Який прощає (1 Петра 1:18–21; 3:18).

История из этой книги начинается там, где начинается всё, – в 1 главе книги Бытие. Вначале «…сотворил Бог человека по образу Своему… мужчину и женщину сотворил…» (Бытие 1:27). «И благословил их Бог…» (стих 28). Отчасти благословенная жизнь и заключается в том, чтобы радоваться, живя в этом мире, любя Бога и других людей. Каждый мужчина и каждая женщина, которые когда-либо появлялись на свет, были созданы по образу Божьему.

Каждое племя, каждый язык и каждый народ имеют привилегию быть частью этого великолепного разнообразия. У всех нас, носителей образа Божьего, равное достоинство и ценность, но в то же время мы в равной степени испорчены грехом (Римлянам 3:23). Вот почему так замечательно, что Господь Иисус пришёл спасти людей из всех племён, языков и народов. Настанет день, когда исполнятся слова, что «…великое множество людей, которого никто не мог перечесть, из всех племен, и колен, и народов, и языков, стояло пред престолом…», славя Бога (Откровение 7:9–10).

Наше отношение друг к другу должно основываться на понимании того, что Бог создал каждого из нас в равной степени ценным, достойным и прекрасным. Если мы знаем, что созданы по образу Божьему и что Он настолько любит нас, что готов простить, значит, с помощью Божьего Духа мы можем по-настоящему любить друг друга.

Історія, яку розповідає ця книжка, розпочинається там, де бере свій початок усе, — у першому розділі Книги Буття. «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх» (Буття 1:27). «І поблагословив їх Бог» (Буття 1:28). Жити благословенним життям — означає радіти, люблячи Бога й одне одного в цьому світі.

Кожних чоловіка і жінку, що будь-коли жили на землі, було створено за образом Божим. Кожні плем’я, мова і нація, попри те, що вони різні, мають привілей бути частиною Його дивовижного задуму. Будучи носіями Божої подоби, ми всі однакові в нашій гідності та цінності, утім також ми всі однаково згрішили (Римлян 3:23). Саме тому такий радісний для нас прихід Ісуса задля спасіння людей із кожного племені, мови і нації. Одного дня постане «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків», славлячи Бога (Об’явлення 7:9–10).

Розуміння того, що Бог кожного з нас створив однаково гідним, цінним і прекрасним, має визначати й наше ставлення одне до одного. Знаючи, що ми створені за Його образом і подобою, і що Він настільки любить нас, що забажав простити нам наші гріхи, ми, з допомогою Святого Духа, здатні щиро любити одне одного.